Досліджується проблема зречення духовного сану представниками кліру всіх
православних конфесій у контексті повсякденного життя українського суспільства 1930-х рр. Розглядаються особливості збереження/порушення вірності пастирському служінню за умов комуністичної модернізації соціуму радянської України в міжвоєнний період.
The present article is dedicated to the recantation of order by the clergy of all Christian
denomination within the scope of everyday life of Ukrainian society in 1930th. The
canonical foundations of institution of clergy as well as the features of keeping loyalty
to pastoral ministry under the conditions of communist modernization of Ukrainian
society in interbellum period were investigated.