Значительный объем информации, собранный космическими аппаратами «Оптический импульсный детектор» (ОИД) и «Сенсор изображений гроз» (СИГ), широко применяется в самых различных исследованиях. Высыпание частиц из радиационных поясов Земли вызывало ложные срабатывания оптических детекторов, когда эти спутники пролетали над Южноатлантической аномалией (ЮАА) геомагнитного поля, приуроченной к юго-восточному побережью Южной Америки. Для устранения помех применялся жесткий отбор данных (фильтрация), что неизбежно приводило к потере вспышек от настоящих молний. Отличия во взаимодействии аппаратуры космического аппарата с аномалией, а также различные способы фильтрации данных привели к заметному отличию в распределениях молний, полученных ОИД и СИГ для этого района. В статье проводится сравнение с данными спутника ДЕМЕТЕР и обсуждаются возможные причины отличий данных ОИД и СИГ. Выдвигается предположение, что повышенная молниевая активность в области ЮАА, регистрируемая СИГ, может свидетельствовать не только об общей связи космической и земной погоды, но и о стимулировании грозовых разрядов высыпаниями космических частиц.
Значний об’єм інформації, що зібраний космічними апаратами «Оптичний імпульсний детектор» (ОІД) і «Сенсор зображень гроз» (СЗГ), широко застосовується в різноманітних дослідженнях. Висипання часток із радіаційних поясів Землі призводило до хибних спрацьовувань оптичних детекторів, коли ці супутники пролітали над Південноатлантичною аномалією (ПАА) геомагнітного поля, яка розташована поблизу південно-східного узбережжя Південної Америки. Для усунення завад застосовували жорсткий відбір даних (фільтрація), що неминуче призводило до втрати сполохів від дійсних блискавок. Відміни у взаємодії апаратури космічного апарата із аномалією, а також різні способи фільтрації даних призвели до помітних відмін у розподілах блискавок, що одержані ОІД та СЗГ для цього району. У статті приведено порівняння з даними супутника ДЕМЕТЕР та обмірковуються можливі причини відміни даних ОІД та СЗГ. Сформульовано гіпотезу, що підвищена блискавична активність в області ПАА, що реєструється СЗГ, може свідчити не тільки про зв’язок космічної та земної погоди, але й про стимулювання грозових розрядів висипаннями космічних часток.
Extensive information on global lightning activity was accumulated by the spaceborvne Optical Transient Detector (OTD) and Lightning Imaging Sensor (LIS), which is applied in different research. Precipitation of cosmic particles from Earth’s radiation belts causes numerous false lightning detections when satellites pass through the South Atlantic Anomaly (SAA), centered near the lower east coast of South America. Aggressive filtering procedures were applied toward the data resulting in inavoidable losses of true flashes along with radiation noise. Differences in exposure to SAA and filtering procedures result in notable differences between OTD and LIS lightning distributions in this region. We compare optical data with DEMETER satillite observations and discuss possible causes of deviations among OTD and LIS data We also suggest that high lightning activity in the SAA region indicated by LIS might be a manifestation of a link between the space and treestrial weather, and, possibly, a yet unexplored feedback mechanism between lightning discharges and cosmic particle precipitation.
