У статті йдеться про згоду наречених, батьків, поміщиків, військових як
необхідну умову укладання шлюбу між мирянами Російської православної церкви XVIII ст. Розглянуто процес втручання державної влади в компетенцію
церкви у шлюбно-сімейних справах, зокрема запровадження шлюбної присяги
для батьків. Акцентовано на тому, що згода на шлюб селян, поміщиків і військових була способом державного реґулювання і втручання у шлюбно-сімейні відносини.
A consent fiancеes, parents, squires, commanders of soldieries, as a condition of
celebration of marriage in the XVIII century is analyzed in the article. The intervention
of State in jurisdiction of Church (in particular, introduction of marriage oath for
parents) is analyzed. The author emphasizes that consent for marriage was the method
of the state adjustment and interference into marriage-domestic relations of laymen.