У статті здійснено спробу з’ясувати деякі форми взаємин верховної імперської влади з українськими суспільними інститутами протягом значного історичного періоду – від другої половини XVIII ст. до падіння Російської імперії в 1917 р. Встановлено, що самодержавство досить повільно переходило до
демократичних норм співіснування влади та соціуму. У творенні елементів громадянського суспільства активну позицію займали представники його освіченої частини, виявляючи зрілість та підштовхуючи монархію до
активного сприйняття громадських потреб.
The article made an attempt to find some relations forms of supreme power
with the Ukrainian public institutions during considerable historical period –
from the second half of 18th century to the fall of the Russian Empire in 1917.
It is established that autocracy turn into the democratic norms of coexistence
and social power slowly. In creating of civil society elements representatives of
its educated part occupied an active position with showing maturity and pushing
the monarchy to the active perception of their own needs.