Исследовано содержание тяжёлых металлов в мягких тканях двустворчатых и брюхоногих моллюсков, обитающих в водоёмах и водотоках Гомеля и прилегающих территорий. Установлена достоверная связь их содержания в мягких тканях и абиотических компонентах, степень которой определяется как видоспецифичностью, так и химической природой металла. Показано, что в целях мониторинга общего загрязнения водных экосистем тяжёлыми металлами более целесообразно использовать раковины брюхоногих и двустворчатых моллюсков, а также мягкие ткани прудовика, живородки и перловицы.
Показано, що у молюсках з водойм і водотоків м. Гомеля та прилеглих територій вміст важких металів у 1,5—21,0 разу вищий, ніж у молюсках слабкозабруднених водойм Росії та Білорусі. Основними забруднюючими речовинами м’яких тканин двостулкових молюсків були нікель, свинець, хром і марганець. Найбільший вміст практично всіх металів відмічений у ставковика та живородки, найменший — у беззубки. Показано достовірний зв’язок між вмістом металів у м’яких тканинах молюсків і абіотичних компонентах екосистем. Для моніторингу загального забруднення екосистеми важкими металами доцільно використовувати м’які тканини та черепашки ставковика, живородки та перлівниці.
Metal content in the soft tissues of mollusks of the water bodies of the town of the Gomel and adjacent territories was shown to be 1.5 — 21.0 times higher than in the slightly polluted reservoirs of Belarus and Russia. Nickel, lead, chromium and manganese are the main pollutants of the bivalve mollusks’ soft tissues. Maximal content of the considered metals was noted in Limnaea stagnalis and Viviparus viviparus, minimum — in Anodonta cygnea. The results showed a reliable correlation between heavy metals content in the soft tissues of mollusks and abiotic components. For the monitoring purposes of total pollution of the aquatic ecosystems by heavy metals use of Limnaea stagnalis, Viviparus viviparus, and Unio pictorum is more preferable.
