Исследована активность кислых ДНКазы и РНКазы в печени и жабрах леща и синца на разных участках Рыбинского водохранилища. Самый высокий уровень активности ферментов у леща выявлен в наиболее чистых районах водохранилища. Предполагается, что угнетение активности кислых нуклеаз в тканях леща может рассматриваться в качестве маркера токсического загрязнения вод. Почти полное отсутствие зависимости между загрязнением среды и активностью нуклеаз у синца делает затруднительным использование этого вида рыб для биохимической индикации загрязнения водоемов.
Досліджено активність кислих ДНКази та РНКази в печінці і зябрах ляща і синця на різних ділянках Рибінського водосховища. Найвищий рівень активності ферментів у ляща виявлено у найчистіших ділянках водосховища. Припускається, що пригнічення активностікислих нуклеаз у тканинах ляща можна розглядати як маркер токсичного забруднення води. Майже повна відсутність залежності міжзабрудненням середовища і активністю нуклеаз у синця робить утрудненим використання цього виду для біохімічної індикації забруднення водойм.
The activities of acid DNA se and acid RNA se were determined in branchiae and liver of common bream and blue bream from different areas of R ybinsk R eservoir. The highest activity of nucleases in common breams was detected at the pure areas of the reservoir. The depression of acid nucleases activity may probably serve as marker of toxic pollution of waters. Almost complete lack of dependence between pollution surroundings and activity of nucleases in blue bream create difficulty to use this species of fish for biochemical indication of reservoir pollution.