На основе данных гидрологической базы World Ocean Atlas-2009 и массива аномалий уровня океана за 1992 – 2010 гг. анализируется сезонная изменчивость геострофических течений на поверхности океана в Западной Антарктике. Проведено сопоставление результатов, полученных по разным методам расчета, комбинирующим среднемесячные, среднегодовые гидрологические данные и среднемесячные значения аномалий уровня океана. Показано, что в большинстве случаев при использовании разных методов получен качественно одинаковый характер сезонного сигнала. Выявлено, что в сезонном цикле скорости и широтного положения стрежней большинства течений кроме основного годового сигнала проявляется и полугодовая периодичность. Подтверждена концепция о распространении сезонного сигнала в восточном направлении.
На основі даних гідрологічної бази World Ocean Atlas-2009 та масиву аномалій рівня океану за 1992 – 2010 рр. аналізується сезонна мінливість геострофічних течій на поверхні океану в Західній Антарктиці. Проведено зіставлення результатів, отриманих різними методами розрахунку, які комбінують середньомісячні, середньорічні гідрологічні дані та середньомісячні значення аномалій рівня океану. Показано, що в більшості випадків при використанні різних методів отримано якісно однаковий характер сезонного сигналу. Виявлено, що в сезонному циклі швидкості та широтного положення стрижнів більшості течій крім основного річного сигналу проявляється й піврічна періодичність. Підтверджено концепцію про поширення сезонного сигналу в східному напрямку.
Based on hydrological World Ocean Atlas-2009 data and the sea level anomalies data for 1992 – 2010, seasonal variability of surface geostrophic currents in the Western Antarctic is analyzed. The results obtained by various calculation methods combining monthly-average and annual-average hydrological data, and monthly-average values of the sea level anomalies are compared. It is shown that application of various methods in most cases yields qualitatively identical character of a seasonal signal. It is revealed that in the seasonal speed cycle and in the latitudinal position of the majority of currents, semi-annual periodicity is manifested in addition to the basic annual signal. The concept of the eastward propagation of the seasonal signal is confirmed.
