Потреба визначити вік дорослішання гостро постала перед державними
установами у другій половині XVIII ст. – через зміни у законодавстві та у
ставленні до дитини. Проте вікова межа дорослості на українських землях
у складі Російської імперії була різною. За попереднім юридичним досвідом
повна кримінальна відповідальність наступала у 16 років, однак інші практики визначення дорослішання (опікунство та час вступу у шлюб) були розмитими. В імперські ж часи спостерігалося прагнення нав’язати вікову
межу початку повної кримінальної відповідальності у 17 років.
State institutions of the Russian Empire have faced the problem of calculation
of the mature age in the second half of the 18th century. It was caused by
the changing in law and treatment of childhood. The treatment of age qualification
(mature age) in the Ukrainian regions of the Russian Empire was different.
Preceding law practices qualified 16 years as the age of full criminal responsibility.
However the traditions of age qualification based on guardianship or age
of marriage were never precisely defined. The Empire laws tended to qualify
17 years as the age of full criminal responsibility. The requirements of clear age
calculation based on written evidence tended to impose mathematic criteria on
the traditional community with its own treatments of childhood and adolescence.