На підставі аналізу різнопланових за походженням і змістом джерел автор припускає, що у відносинах князів Ігоревичів та угорського короля Ендре ІІ впродовж 12016–1210 рр. (з перервами) мали місце елементи васально-сюзеренних зв’язків. Прихід чернігівських володарів до влади в Галицькій землі не міг відбутися без санкції Арпадів, що користувалися неабиякою підтримкою боярства і опікувалися малолітніми Романовичами. Спроби Романа і Володимира Ігоревичів ліквідувати будь-які форми підлеглості від Ендре завершились для князів летально.
The author means, that relations had an element of vassal status between princes Igoreviches and the king Endre II during 1206–1210 with the pauses. That meaning bases on the detail analyzes of sources from Rus’, Poland and Hungary. The Rule of Tchernigovian princes didn’t be casual in Galitia. It couldn’t be possible without a sanction of a king of Hungary, who used a big support from the Galitian bojars and took a guardianship in relation to Romanovices. Attempts to break this subordination had fi nished lethally for the princes Igoreviches in September 1210.