Стаття присвячена проблемі повторних перекладів класичних творів у сучасній
Україні. Мета дослідження полягає в описі повторних перекладів як засобу
розкриття творчого потенціалу тексту-джерела, перекладача, вихідної та цільової
культур. З цією метою проаналізовано чотири переклади роману Л. Керролла
«Alice’s Adventures in Wonderland» щодо оригіналу та один до одного на основі
релевантних лінгвальних параметрів. Дослідження показує, що всі перекладачі,
творчо вирішуючи окремі перекладацькі завдання, у цілому не виходять за межі
стратегії одомашнення, що має сильний вплив на переклад дитячої літератури.
The article deals with the problem of retranslating classical literature works in modern
Ukraine. The aim of the research is to describe retranslations as a means of exposing
creative potential of a source text, translator, source and target cultures. To that end four
translations of L. Carroll’s “Alice’s Adventures in Wonderland” are compared and
analyzed against the original as well as one another on the basis of relevant lingual
parameters. The research proves that while being rather creative in their approaches to
solving separate problems, all translators follow domestication strategy whose influence
on translating children’s literature is rather strong.
Статья посвящена проблеме повторных переводов классических произведений в
современной Украине. Цель исследования заключается в описании повторных
переводов как средства раскрытия креативного потенциала исходного текста,
переводчика, исходной и принимающей культур. С этой целью проанализированы
четыре перевода романа Л. Кэрролла «Alice’s Adventures in Wonderland» по
отношению к оригиналу и друг другу на основе релевантных языковых
параметров. Исследование показывает, что все переводчики, творчески решая
отдельные переводческие задания, в целом не выходят за рамки доминантной
стратегии одомашнения.