Юмор является особой формой социальной коммуникации. Юмористический текст погружен в ситуацию смехового общения, характерными признаками
которой являются : коммуникативное намерение участников общения уйти от
серьезного разговора; юмористическая тональность общения; наличие определенных моделей смехового поведения, принятого в данной лингвокультуре.
Юмористическая коммуникация осуществляется в прагмалингвистическом виде дискурса – интрадискурсе.
Гумор є особливою формою соціальної комунікації. Гумористичний текст
"занурений" у ситуацію сміхового спілкування, характерними рисами якого є:
комунікативний намір учасників спілкування ухилитися від серйозної розмови;
гумористична тональність спілкування; наявність певних моделей сміхової поведінки, прийнятої у даній лінгвокультурі. Гумористична комунікація відбувається у прагмалінгвістичному різновиді дискурсу – інтрадискурсі.
Humour is a special form of social communication. A humorous text is "plunged"
in a situation of laughter-provoking communication. Its characteristic features are:
the intention of participants of communication to evade serious conversation; humorous
key-note of communication; existence of certain models of laughterprovoking
behaviour which is accepted in a given linguistic community. Humorous
communication is realized in a pragmalinguistic type of discourse – intradiscourse.
