Функционально-коммуникативная сущность юмористической коммуникации

Abstract

Юмор является особой формой социальной коммуникации. Юмористический текст погружен в ситуацию смехового общения, характерными признаками которой являются : коммуникативное намерение участников общения уйти от серьезного разговора; юмористическая тональность общения; наличие определенных моделей смехового поведения, принятого в данной лингвокультуре. Юмористическая коммуникация осуществляется в прагмалингвистическом виде дискурса – интрадискурсе.

Гумор є особливою формою соціальної комунікації. Гумористичний текст "занурений" у ситуацію сміхового спілкування, характерними рисами якого є: комунікативний намір учасників спілкування ухилитися від серйозної розмови; гумористична тональність спілкування; наявність певних моделей сміхової поведінки, прийнятої у даній лінгвокультурі. Гумористична комунікація відбувається у прагмалінгвістичному різновиді дискурсу – інтрадискурсі.

Humour is a special form of social communication. A humorous text is "plunged" in a situation of laughter-provoking communication. Its characteristic features are: the intention of participants of communication to evade serious conversation; humorous key-note of communication; existence of certain models of laughterprovoking behaviour which is accepted in a given linguistic community. Humorous communication is realized in a pragmalinguistic type of discourse – intradiscourse.