Слов’янська Леля, фінно-угорська Лілі, (Ліль, Лейл), шумерський Енліль

Abstract

Ім’я божества Лелі (або Лялі), що в уявах давніх слов’ян символізувало прихід весни, приплід худоби та забезпечувало багаті врожаї, не має схожих за звучанням та функціями імен божеств в інших індоєвропейських релігіях, проте може мати спільне походження з іменами Лілі (Лейл, Лул) («душа», «дихання») у міфологіях фінно-угорських народів, і навіть з ім’ям шумерського Енліля, де lil означає “дихання”, “дух”, “весняне повітря”.

Имя божества Лели (или Ляли), символизировавшего в представлениях древних славян приход весны, приплод скота и обеспечивавшего богатый урожай, не имеет сходных по звучанию и функциями имён божеств в других индоевропейских религиях, однако, вероятно, имеет общее происхождение с именами Лили (Лейл, Лул) («душа», «дыхание») в мифологиях финно-угорских народов, и даже с именем шумерского Энлиля, где lil означает “дыхание”, “дух”, “весенний воздух”.

The name of deity Lelja (or Ljalja), which symbolized coming of spring, productivity of cattle and provided rich crops in believes of Old Slavic tribes, has no similarity in pronunciation and functions with the names of the deities in other Indo-European religions, however, possibly, has the common origin with the names of Lilli (Leil, Lul) ("soul", "breath") in mythologies of Finno-Ugric peoples, and even with Sumerian Enlil's name, where lil means “breath”, “spirit”, “ spring air ”.