Резюме. Досліджено протипухлинний ефект соєвого протеїнового концентрату та двох сироподібних соєвих продуктів. У роботі використано пухлинні моделі з різним ступенем гормонозалежності: позитивні за експресією рецепторів естрогенів пухлини молочної залози мишей C3H/ Sn; карцинома Са-755 мишей; карциносаркома Уокер W-256 щурів; карцинома Герена щурів; лімфолейкоз L1210 мишей (асцитний штам). Виявлено, що помірне споживання тваринами соєвих продуктів, включених в кормовий раціон, призводило до гальмування росту перещеплених пухлин. Надмірне споживання соєвих продуктів викликало прискорення росту пухлин. Гальмівний ефект виявляв яскраву залежність від ступеня естрогензалежності пухлин, що свідчить про провідну роль у ньому фітоестрогенів сої. Водночас наявність тенденцій до гальмування росту карциноми Герена у статевозрілих самців та до подовження середньої тривалості життя у мишей з лейкозом L1210 дозволяє припустити, що гормональні властивості флавоноїдів сої не є єдиними чинниками, що зумовлюють її протипухлинні властивості. Всі соєві продукти, досліджені в цій роботі, проявляли високу антиоксидантну активність. Зроблено висновок, що застосування соєвих продуктів у харчуванні онкологічних хворих є перспективним, але потребує ретельного, виваженого формування раціонів, щоб не допустити передозування соєвих компонентів. Ключові слова: соєві продукти, лікувальне харчування, експериментальні пухлини, гормонозалежність пухлин, швидкість росту пухлин, тривалість життя тварин, МДА.
Summary. Anti-tumor effect of the soy-bean protein concentrate and 2 curd-like soy-bean products made in the Institute of food chemistry and technology of NAS of Ukraine was studied. The experimental models with different ranges of hormone-dependence – ER+ mammary tumors of C3H/Sn mice; Ca-755 mouse carcinoma; Walker W-256 rat carcinosarcoma; Guerin’s rat carcinoma; L1210 mouse lympholeukosis (an ascitic strain) – were used. Moderate consumption of the soybean products introduced into the animals’ forage was shown to retard grafted tumors’ growth. In contrary, excessive consumption led to acceleration of tumor growth. Retardation effect was strongly relative to the tumor’s hormone-dependence range. This demonstrates predominant role of phytoesrogens of the soy-bean products. At the same time, the tendencies to retardation of Guerin’s carcinoma growth in mature males and to prolongation of average lifetime of the mice with L1210 lympholeukosis allows to suppose hormonal properties of the soy-bean flavonoids are not single factor causing soy antitumor activity. All soy-bean products tested in this work expressed high antioxidant activity. A conclusion was naked food application of the soy-bean products, especially for the cancer patients, is prospective but requires carefully balanced diet to exclude overdose of soybean components Key Words: soy-bean products, clinical nutrition, experimental tumors, hormone-dependence of tumors, rate of tumor growth, lifetime of animals, MDA.
