У межах студії над звуковою організацією оповідання Олекси Стороженка “Закоханий чорт”
розглянуто вживання довгих і коротких паралельних фонетичних форм, якими письменник
послуговується відповідно до природної вимови і вибір яких впливає на ритмічність художньої
прози. На основі аналізу трьох характеристик ритму (складової, синтагматичної та інтонаційної)
встановлено, що відхилення від умовної ідеальної ритмічності у творі мінімальне: текст
сприймається як глибоко закорінений у питому ритмомелодику і водночас позначений
колоритністю ідіостилю.
The article deals with the issues of prose sound structure based on the story “Devil in Love” by
Oleksa Storozhenko. The researcher considers the usage of both long and short phonetic parallel
constructions (forms) related to the rhythmic patterns in prose. Due to three specifi c levels of
the rhythmic structure, such as syllabic, syntagmatic and intonational, deviations from the given
metre, i. e. modifications of the rhythmical patterns, are not significant here. As a result, the text is
perceived as deeply rooted in authentic rhythm and melody, and marked with the colorful idiostyle
as well.
В рамках студии над звуковой организацией
рассказа Олексы Стороженко “Влюблённый чёрт”
рассмотрено употребление долгих и кратких
параллельных фонетических форм, к которым
писатель прибегает сообразно природному
произношению и выбор которых влияет на
ритмичность художественной прозы. На основании
анализа трех характеристик ритма (слоговой,
синтагматической и интонационной) установлено,
что отклонение от условной идеальной
ритмичности в произведении минимально: текст
воспринимается как глубоко укорененный в
национальную ритмомелодику и в то же время
отличающийся колоритностью идиостиля.