Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних
комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких
покладено символічну роль блазня-правдоруба, не випадково що Меркуціо також дістається
пісенна партія. У статті розглянено функціонування пісенних кпинів Меркуціо у драмі “Ромео
і Джульєтта” (“The Tragedy of Romeo and Juliet”) В. Шекспіра, досліджено роль просодії для
створення імпліцитного значення пісенних уривків, а також вивчено особливості відтворення
алітерації як головного просодичного елементу для створення двозначності в першому
баладному фрагменті Меркуціо в українських перекладах Пантелеймона Куліша, Абрама
Гозенпуда, Василя Мисика та Ірини Стешенко (переклади 1952 і 1985 рр.).
The theatrical tradition in Shakespeare’s time favored an abundance of song and comic relief.
As Shakespeare assigns the majority of song fragments to the characters playing symbolic role of
“Fool the Truthspeaker”, it is not by chance that Mercutio gets singing part, too. The article discusses
Mercutio’s “Fool’s songs” and their functions in William Shakespeare’s drama “The Tragedy of Romeo
and Juliet”. It also examines the role of prosody in creating implicit meaning in ballad fragments
and studies the possibilities of rendering alliteration as the key prosodic element of the first ballad
fragment in Ukrainian translations by Panteleymon Kulish, Abram Gozenpud, Vasyl Mysyk and Iryna
Steshenko (1952, 1985).
Театральная традиция времен Шекспира предусматривала
наличие в постановках песен и многих комических элементов.
Поскольку большинство песенных вставок Шекспир отдает
персонажам, на которых лежит символическая роль шута-
правдоруба, не случайно, что Меркуцио также достается
песенная партия. В статье рассматривается функционирование
песенных издевок Меркуцио в драме “Ромео и Джульетта”
(“The Tragedy of Romeo and Juliet”) У. Шекспира, исследуется
роль просодии для создания имплицитного значения песенных
отрывков, а также изучаются особенности воссоздания
аллитерации как ключевого элемента просодии для создания
двузначности первого балладного фрагмента Меркуцио в
украинских переводах П. Кулиша, А. Гозенпуда, В. Мысыка и
И. Стешенко (переводы 1952 и 1985 гг.).