У статті аналізується роль античного інтертексту в ранній творчості Павла Тичини. Визначено,
що рецепція греко-римських образів і мотивів реалізується через алюзивні відсилання,
континуаційні відношення, ремінісценції, у результаті чого відбувається збагачення семантики
текстів. Крім того, трансформуючи античний текст, поет творить власні міфи, у яких утілюються
його історіософські, естетичні та етичні погляди.
The article analyzes the role of antique intertext in Pavlo Tychyna’s early poetry. The author argues
that Tychyna’s reception of Greco-Roman images and motifs found its expression in various allusions,
continuous relations and reminiscences, thus enriching the semantics of his texts. Moreover, by way
of transforming the ancient ante-text Tychyna created secondary myths which incarnated historical,
aesthetic and ethical views of his own.
В статье проанализирована роль античного интертекста
в раннем творчестве П. Тычины. Подчеркивается, что
рецепция греко-римских образов и мотивов реализуется
через аллюзивные намеки, континуационные отношения,
реминисценции, в результате чего происходит обогащение
семантики текста поэта-символиста. Трансформируя
античный текст, Тычина создает также собственные
мифы, в которых воплощает свои историософские,
эстетические и этические взгляды.