У статті йдеться про перекладацький доробок Івана Франка із проекцією на твори
німецькомовних авторів. З’ясовано Франкові визначальні засади як майстра художньої
інтерпретації на рівні концепту “мова оригіналу – мова мети”. Висвітлено аспекти рецепції
в оцінках І. Франка.
The article focuses on Ivan Franko’s translations of the works of German writers. The author
singles out the main principles underlying Franko’s artistic interpretation of literary texts on the verge between the source and the target language, and sheds light on reception aspects reflected in the
writer’s appraisals.