У статті розглянуто такі аспекти функціонування теорії масової культури, як ідеалізація народності,
європейський контекст національних (слов’янських) літератур, місце гердерівської концепції народності
в ґенезі слов’янського романтизму. Висвітлюється зародження форм масової культури у ХVІІІ ст. та її
відмежування від фольклору, трактування “народницького письменства” в українській літературі та
суголосних явищ у слов’янських країнах. З’ясовано розуміння “високої” культури критиками доби раннього
українського модернізму. Авторка наголошує на тому, що в процесах модернізації української літератури
проектам “загальнонародної” і “високої” культури належить особлива роль. Водночас зазначається, що
найоригінальнішою формою розвитку українського класичного письменства була модель популярної літератури.
This article explores such aspects of mass culture theory as the idealisation of national roots, the European
context of national (Slavic) literatures, and the place of Herder’s conception of ‘Volkstьmlichkeit’ in the genesis
of the Slavic romanticism. The author describes the formation of mass culture in the 18th century and its
dissociation from folklore, paying special attention to the reception of “narodnik literature” in the Ukrainian
literature as a whole and comparing it to the reception of the related phenomena in other Slavic countries. She
also dwells upon the conception of “high culture” elaborated by the Ukrainian literary criticism of early modernism,
emphasizing the particular role of “popular” (i.e., common to the whole folk) and “high” culture concepts in the
overall modernisation of Ukrainian literature. In the end, the article proves that the model of “popular” literature
should be regarded as the most original form of classical Ukrainian literary discourse.
В статье рассмотрены такие аспекты
функционирования теории массовой
культуры, как идеализация народности,
европейский контекст национальных
(славянских) литератур, место гердеровской
концепции народности в генезисе
славянского романтизма. Освещается
зарождение форм массовой культуры в ХVІІІ
в. и ее отмежевание от фольклора, трактовка
“народнической литературы” в украинской
литературе и подобных ей явлений в
славянских странах. Освещено понимание
“высокой” культуры критиками эпохи раннего
украинского модернизма. Автор
подчеркуивает, что в процессах
модернизации украинской литературы
проектам общенародной и высокой культуры
принадлежит особая роль. В то же время в
статье указывается, что самой оригинальной
формой развития украинской классической
словесности была модель популярной
литературы.