Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Висока культура і популярна культура: слов’янський контекст

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Гундорова, Т.
dc.date.accessioned 2018-04-05T16:09:15Z
dc.date.available 2018-04-05T16:09:15Z
dc.date.issued 2008
dc.identifier.citation Висока культура і популярна культура: слов’янський контекст / Т. Гундорова // Слово і Час. — 2008. — № 9. — С. 52-63. — Бібліогр.: 36 назв. — укp. uk_UA
dc.identifier.issn 0236-1477
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/131879
dc.description.abstract У статті розглянуто такі аспекти функціонування теорії масової культури, як ідеалізація народності, європейський контекст національних (слов’янських) літератур, місце гердерівської концепції народності в ґенезі слов’янського романтизму. Висвітлюється зародження форм масової культури у ХVІІІ ст. та її відмежування від фольклору, трактування “народницького письменства” в українській літературі та суголосних явищ у слов’янських країнах. З’ясовано розуміння “високої” культури критиками доби раннього українського модернізму. Авторка наголошує на тому, що в процесах модернізації української літератури проектам “загальнонародної” і “високої” культури належить особлива роль. Водночас зазначається, що найоригінальнішою формою розвитку українського класичного письменства була модель популярної літератури. uk_UA
dc.description.abstract This article explores such aspects of mass culture theory as the idealisation of national roots, the European context of national (Slavic) literatures, and the place of Herder’s conception of ‘Volkstьmlichkeit’ in the genesis of the Slavic romanticism. The author describes the formation of mass culture in the 18th century and its dissociation from folklore, paying special attention to the reception of “narodnik literature” in the Ukrainian literature as a whole and comparing it to the reception of the related phenomena in other Slavic countries. She also dwells upon the conception of “high culture” elaborated by the Ukrainian literary criticism of early modernism, emphasizing the particular role of “popular” (i.e., common to the whole folk) and “high” culture concepts in the overall modernisation of Ukrainian literature. In the end, the article proves that the model of “popular” literature should be regarded as the most original form of classical Ukrainian literary discourse. uk_UA
dc.description.abstract В статье рассмотрены такие аспекты функционирования теории массовой культуры, как идеализация народности, европейский контекст национальных (славянских) литератур, место гердеровской концепции народности в генезисе славянского романтизма. Освещается зарождение форм массовой культуры в ХVІІІ в. и ее отмежевание от фольклора, трактовка “народнической литературы” в украинской литературе и подобных ей явлений в славянских странах. Освещено понимание “высокой” культуры критиками эпохи раннего украинского модернизма. Автор подчеркуивает, что в процессах модернизации украинской литературы проектам общенародной и высокой культуры принадлежит особая роль. В то же время в статье указывается, что самой оригинальной формой развития украинской классической словесности была модель популярной литературы. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Слово і Час
dc.subject Питання теоретичні uk_UA
dc.title Висока культура і популярна культура: слов’янський контекст uk_UA
dc.title.alternative High culture and popular culture: The Slavic context uk_UA
dc.title.alternative Высокая культура и популярная культура: славянский контекст uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис