На основании δс-модели упругопластического тела с трещиной установлены
параметры, которые влияют на эффективность “залечивания” дефектов типа
трещин, если их заполнить другим материалом. Построены зависимости, что
позволяет прогнозировать степень восстановления прочности тела с трещиной при разных вариантах заполнения. Определено “характеристическое расстояние”, на которое подрастает трещина (заполненная или свободная), когда
интенсивность внешнего нагружения достигает граничного значения. Показано, что для незаполненных микротрещин это расстояние является константой материала и составляет некоторую часть пластической зоны, которая
образовалась возле дефекта.
На основі δс -моделі пружно-пластичного тіла з тріщиною встановлено параметри, які впливають на ефективність “заліковування” дефектів типу тріщин, якщо їх заповнити
іншим матеріалом. Побудовано залежності, що дозволяє прогнозувати ступінь відновлення
міцності тіла з тріщиною при різних варіантах заповнення. Встановлено “характеристичну
відстань”, на яку підростає тріщина (заповнена або вільна), коли інтенсивність зовнішніх
навантажень сягає граничного значення. Показано, що для незаповнених макротріщин ця
відстань є константою матеріалу і складає деяку частину пластичної зони, що утворюється
біля дефекту.