У статті досліджується питання про великих князів, які правили у Чернігові після загибелі Михайла Всеволодовича (1246 р.) і до утвердження там його сина, Романа Брянського (1280-ті рр.). Імена цих князів нам відомі лише ...

У статті зібрано та проаналізовано всі дані, що збереглися у джерелах про Дмитра-Корибута Ольгердовича. З’ясовано, що його уділ складався з двох частин: в історичному ядрі Великого князівства Литовського це була половина ...

У статті досліджується історія князів Глинських із середини XV до початку XVI ст. в період діяльності двох поколінь роду – синів та онуків першого достовірно відомого князя Глинського. За структурою робота складається з ...

У статті досліджується ґенеза «Корибутівської» традиції походження князів Збаразьких та Вишневецьких. Установлюється приблизне місце розташування давнього Несвіжу – родового гнізда їхніх предків, князів Несвізьких. ...

Мета дослідження полягає у висвітленні умовного «другого періоду» життя Федора Любартовича, який він провів в основному на руських землях Польського королівства (орієнтовно 1406/1407–1431 рр.), а також у визначенні складу ...

Рецензія на книгу: Лицкевич О.В. "Летописец великих князей литовских" и "Повесть о Подолье": опыт комплексного критического разбора. Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2019, 928 с.

У статті піддається критиці версія О. В. Журавля, згідно з якою Михайло Чернігівський був сином не Всеволода III Святославича Чермного, великого князя Чернігівського й Київського, а Всеволода Святославича, князя Трубчевського. ...

У статті здійснено спробу ідентифікації великого князя Олега Чернігівського, ченця Павла, який поминається у Введенсько-Печерському пом’яннику. Автор вважає, що мова йде про князя Олега Курського, суперника Михайла ...

У статті досліджується генеалогія та діяльність сіверських Наримунтовичів – однієї з гілок литовсько-руської династії Гедиміновичів, представники якої наприкінці XIV – початку XV ст. володіли кількома удільними князівствами ...