В работе рассматривается становление гендерной теории и методологии
применительно к социальным наукам. Описываются основные теоретические
модели гендерных отношений в обществе, их влияние и взаимосвязь с общей
социологической теорией. Подробно анализируется теория социального конструирования гендера и её экспланетарная ограниченность в попытках объяснить существующие в обществе гендерные асимметрии. Приводятся альтернативные ей модели (например, теория местоположения), которые с позиций новой феминистской эпистемологии утверждают, что женская позиция производит иное знание, чем в позитивистской социологии, где превалирует квазиобъективное мужское осмысление мира. Также подробно анализируются организационные и научные проблемы в становлении и развитии гендерологии на
постсоветском академическом пространстве.
У роботі розглядається становлення гендерної теорії й методології в
соціальних дисциплінах. Описуються основні теоретичні моделі гендерних
відносин у суспільстві, їхній вплив і взаємозв'язок із загальною соціологічною
теорією. Докладно аналізується теорія соціального конструювання гендеру та її
інтерпретаційна обмеженість у спробах пояснити існуючі в суспільстві гендерні
асиметрії. Подаються альтернативні їй моделі (наприклад, теорія
місцяположення), які з позицій нової феміністської епістемології стверджують,
що жіноча позиція чинить інше знання, ніж у позитивістській соціології (де превалює квазі-об'єктивне чоловіче осмислення світу). Також докладно
аналізуються організаційні й наукові проблеми в становленні та розвитку гендерології на пострадянському просторі.
The paper reviews the gender theory and methodology formation in social sciences.
Main gender theoretic models with their relations concerning the mainstream
sociological knowledge are described. The approach towards gender as a social
construct with all its limitations in explanations of existing gender asymmetries in society
is given in detail. The alternative model as a standpoint theory is given. This
theory argues from the feminist epistemological grounds that a female standpoint
produces the other knowledge differing greatly from the one generated within positivistic
paradigm (quasi-objective male standpoint). All organizational and scientific barriers
are indicated for gender theory development in post-Soviet academic thinking.
