Взаємодія науки і вищої школи в ХХІ столітті: через конкуренцію до конвергенції

Abstract

На протязі досить тривалого періоду визнавалось, що інститути вищої освіти, зокрема університети, відносяться до одних з найбільш стабільних соціальних інститутів, які існували на протязі останніх 500 років. Чи зможе зберегти таку стабільність існуюча модель вищої школи в ХХІ столітті? Адже вища освіта стикається з серйозними проблемами. Детермінантою неминучих змін стає система науки і виробництва знань. За останні тридцять років суспільство згенерувало більше знань, ніж їх було вироблено на протязі всієї попередньої історії людства[1]. Кількісні зрушення поступово переростають в нову якість. Існуюча до цього модель була жорстко пов’язана з розділенням знання між окремими науками і може бути названа дисциплінарною. Дисциплінарна структура в вищій освіті являла собою чітке поєднання викладання і досліджень. Ця структура визначала, що повинно вважатися «справжньою наукою» і в відповідності з цим, що повинні вивчати і знати студенти. В даний момент дисциплінарний підхід грає певну роль при управлінні університетами і в їх структурній організації. Проте зараз дисциплінарна система заміняється новою. Очікується, що саме вона ляже в основу майбутньої організації науково-дослідницької роботи і навчання в університетах.