Данная статья посвящена двум разновидностям художественных практик на открытом
воздухе: неформальным и «диким» пленэрам. Целью работы является обзор их развития в Крыму.
Неформальные пленэры в СССР рассматриваются как противоположность или альтернатива отдыху
и работе в Домах творчества. Современный «дикий» пленэр является трансформацией неформального
пленэра. В XXI в. крымские пленэры становятся самодостаточными мероприятиями, которые играют
значительную роль в формировании творческих связей и идей.
Стаття, що пропонується, присвячена двом різновидам художніх практик на відкритому
повітрі: неформальним та «диким» пленерам. Метою роботи є огляд їхнього розвитку в Криму.
Неформальні пленери у СРСР розглядаються як протилежність або альтернатива відпочинку та
роботі у Будинках творчості. Сучасний «дикий» пленер є трансформацією неформального пленеру
радянського періоду. У ХХІ ст. кримські пленери перетворюються на самодостатні заходи, що
відіграють значну роль у формуванні творчих зв’язків та ідей.
The article is devoted to the study of two kinds of artistic practice in the open air in Crimea: informal
and “free-wheeling” plein airs. The aim of the work is the review of their history from the beginning of the 20th
century. Since the end of the 19th century Crimean landscapes have attracted artist. A whole number of
outstanding masters worked here. In the Soviet Union artist came to the Houses of Creativity to rest and work on
the open air. Informal plein airs are taken as opposite or alternative to the stay in the Creativity Houses.
Nowadays the “free-wheeling” plein air is the transformation of the informal plein air of the soviet period. In
the 21st century plein airs are not only the artistic practice, they turn to be the self-sufficient socio-cultural
events, which play the important role in the artists’ communication as well as forming of creative ideas and
relations. Crimean plein airs promote the favourable image of the region and have an influence on the art of
Ukraine.
