У статті розглядаються особливості оздоблення громадської та житлової архітектури
Ялти художнім склом у період 1880-х – 1910-х рр. Скляний декор зазначеного періоду досліджується у
типологічних групах: 1) вітраж, 2) скляні архітектурні елементи і 3) смальтова мозаїка.
Особливістю застосування скла в оздобленні архітектури Ялти 80-х – 90-х рр. ХІХ ст. є його органічний
зв’язок з дерев’яним тектонічним декором веранд і віконних пройм споруд, збудованих у східному дусі
(«style asiatique»), у традиціях російського дерев’яного зодчества, в історичних стилях. Виявляються
характерні мотиви орнаментів скляного декору та їхні схеми. Розвиток нового стилю зумовлює
ускладнення схем орнаментів, з перевагою рослинного мотиву. Тяжіння до декоративної виразності
скляного декору у модерні проявляється у застосуванні фактурного, заглушеного, ограненого (фацет)
скла і скляних блоків.
У статті розглядається творча діяльність венеціанської фірми Сальвіаті і мозаїчних майстерень
Академії мистецтв під керівництвом П. О. Чистякова на Південному березі Криму.
В статье рассматриваются особенности украшения гражданской и жилой архитектуры
Ялты художественным стеклом в период 1880-х – 1910-х гг. Стеклянный декор этого периода
исследуется в типологических группах: 1) витраж, 2) стеклянные архитектурные элементы и
3) смальтовая мозаика. Характерной особенностью применения стекла в декорировании архитектуры Ялты 80-х – 90-х гг. ХІХ ст. является его органическая связь с деревянным тектоническим декором
веранд и оконных проемов зданий, построенных в восточном духе («style asiatique»), в традициях
русского деревянного зодчества, в исторических стилях. В статье выявляются характерные мотивы и
схемы орнаментов стеклянного декора этого периода. С развитием нового стиля меняются мотивы и
усложняются схемы орнаментов стеклянного декора. Применяется заглушенное стекло и гранение,
стеклянные блоки в декоре фасадов. Растительный мотив преобладает в витражах фасадов и
интерьеров. Увеличиваются масштабы композиций стеклянного декора в световых окнах. В модерне
становится заметной тенденция к декоративной выразительности стеклянного декора,
проявляющаяся в применении фактурного стекла.
В статье описываются средства художественной выразительности стеклянного декора в
архитектурной среде Ялты. Рассматривается творческая деятельность венецианской фирмы Антонио
Сальвиати на Южном берегу Крыма и мозаических мастерских Академии художеств под руководством
П. А. Чистякова.
The paper discusses special aspects of decorating civic and domestic architecture of Yalta with art
glass in the 1880s-1890s. The glass décor of the period is studied in typological groups: 1) stained glass, 2)
glass architectural elements и 3) smalt mosaic.
A characteristic feature of the glass use in decorating the architecture of Yalta in the 1880s-1890s is its
inseparable connection with the wooden tectonic décor of porches and window openings of the buildings built
in «style asiatique», or in the tradition of Russian wooden architecture, or in historic styles. The typical motives
and schemes of the glass décor ornaments of the period are detected.
With the development of the new style the motives of the glass décor ornaments change and the schemes become
more complicated. Muffle glass and cutting are used. Glass blocks are used in the facades décor. Floral motives
prevail in the stained-glass windows of the facades and in the interiors. Art glass compositions in light windows
scale up. In modern, a tendency to decorative expression of the glass décor becomes conspicuous, manifesting
itself in the use of textured glass.
The paper describes the means of artistic expression of the glass décor in the architectural space of Yalta. The
creative activity of the Venetian firm of Antonio Salviati on the southern coast of Crimea and of the Academy of
Arts mosaic workshops run by P. A. Chistyakov is also discussed.
