За показником зв’язності графа екомережі аналізували ефективність лісосмуг як екологічних коридорів у проектованій локальній екологічній мережі, яку складають комплекс об’єктів природно-заповідного фонду з прилеглими природними і напівприродними ділянками, природні території з високим ступенем біорізноманіття, а екологічними коридорами, крім лінейних фрагментів пасовищних угідь, водоохоронних зон, виступають лісосмуги, які їх поєднують. Наведено загальну флористичну характеристику природних ядер та екокоридорів локальної екомережі, надано їх фітосозологічну оцінку. В цілому проектована локальна екологічна мережа, завдяки включенню до її складу лісосмуг, характеризується територіальною, флористичною і функціональною єдністю, про що свідчать високі показники її зв’язності. Лісосмуги можуть функціонувати як міграційні шляхи для розселення рослин з природних ядер.
Efficiency of forest belts as ecologic corridors in a planned local ecologic network made up by a complex of wildlife objects with adjacent natural and semi-natural plots, natural areas with high level of biodiversity has been analyzed by the indicator of the econetwork cohesion graph, with forest belts, beside linear fragments of grassland and water-protected areas, linking them and serving as ecologic corridors. General floristic characterization of natural nuclei and the ecocorridors of the local econetwork have been presented; their phytosozologic estimation has been given. Generally, the planned local ecologic network, due to forest belts included into it, is characterized by territorial, floristic and functional unity, which is testified by its high cohesion indicators. Forest belts can function as migration ways for dispersion of plants from natural nuclei.
