„Кінець транзитології” чи криза її первинної парадигми?

Abstract

Включення посткомуністичних суспільств до „третьої хвилі” глобального процесу демократизації спричинило кризу транзитології – напряму політичної науки, що спеціалізується на дослідженні переходів до демократії. Сутність цієї кризи полягає в тому, що багато теоретичних напрацювань у посткомуністичних країнах не виправдали себе, внаслідок чого дехто з науковців почав навіть говорити про „кінець транзитології”. У статті робляться спроби: 1) пояснити причини кризи транзитології; 2) довести, що вона є кризою первинної парадигми; 3) подальший розвиток транзитології вимагає оновлення її методології та концептуальних засад; 4) визначити основні напрями оновлення.