Об’єктом нашого історіографічного дискурсу є Українська революція XVII століття
в науковому доробку М. Грушевського, а предметом – чинники національно-визвольних
змагань українства зазначеної доби в баченні вченого.
Скрупульозне вивчення низки праць М. Грушевського уможливлює певні висновки.
По-перше, історик указує на цілий комплекс причин (національного, соціального, економічного, релігійного характеру), котрі породили первісно — козацький виступ, кінцево
— Національну революцію. По-друге, вчений розкриває всенародний характер руху та
обґрунтовує консолідуючу і керівну роль козацтва в ньому. По-третє, дослідник висновує про відсутність у керманичів продуманого плану повстання (початково йшлося лише про ліквідацію «Ординації…» 1638 року); закцентовує на витоках і формуванні
української державної ідеї в процесі боротьби.
Объект историографического дискурса — Украинская революция XVII века в
научном наследии М. Грушевского, а предмет — причины и социальные составляющие национально-освободительной борьбы украинского народа в видении
ученого.
На основе изучения соответствующих трудов М. Грушевского сделаны определенные
выводы. Во-первых, историк указывает на целый комплекс причин (национального, социального, экономического, религиозного характера), вызвавших вначале — казацкое
выступление, а в итоге — Национальную революцию. Во-вторых, ученый раскрывает
всенародный характер движения и обосновывает консолидирующую и ключевую роль
казачества в нем. В-третьих, исследователь убеждает в отсутствии в руководителей изначального плана восстания (главное — ликвидация «Ординации…» 1638 года); акцентируют на истоках и формировании украинской государственной идеи в процессе борьбы.
The object of historiographical discourse is Ukrainian revolution of the XVIIth century
in Hrushevsky’s scientific heritage, and subject — factors of national liberation struggle of
Ukrainians in the scientist’s vision of that day.
