The article presents the optimization model of the allocation of daily working time fund per person with the use of the theory of marginal utility. The use of the suggested approach helps to define the optimal daily working hours as well as to solve the inverse problem of fixing the appropriate standard wages as a an incentive to daily productive labour. The suggested approach would be effective for the workplaces assessment at the enterprise to reveal the workforce potential.
В статті розроблено оптимізаційну модель розподілу добового фонду часу окремого індивіда звикористанням теорії граничної корисності. Використання запропонованого підходу дозволяє не тільки знаходити оптимальну тривалість робочого часу працівника, але і вирішувати протилежне завдання - встановлювати необхідний рівень оплати праці працівника з метою стимулювання його до інтенсивної праці протягом робочої доби. Запропонований підхід доцільно використовувати в процесі атестації робочих місць на підприємстві з метою виявлення можливих резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.
В статье разработана оптимизационная модель распределения суточного фонда времени отдельного индивида с использованием теории предельной полезности. Использование предложенного подхода позволяет не только определять оптимальную продолжительность рабочего дня работника, но и решать обратную задачу - устанавливать необходимый уровень оплаты труда работника с целью стимулирования его к интенсивному производительному труду в течение рабочего дня. Предложенный подход было бы целесообразно использовать в процессе аттестации рабочих мест на предприятии с целью выявления возможных резервов повышения эффективности использования трудовых ресурсов.