Значення етноніму "ат-турк" у творах "астрономічного" жанру арабської географії доби раннього Середньовіччя

Abstract

Стаття являє собою спробу комплексного аналізу етимології і семантики етноніму «ат-турк», що поданий у творах, які належать до «астрономічного» жанру арабської писемної традиції ІХ – початку Х століть. Виявлено, що даний етнонім походить від терміна «türk-üt», який являє собою сполучення стародавнього тюркського прикметника «türk» («сильний»), та монгольського суфіксу множини «üt». З часом цей етнонім поширився на кочове населення Алтаю, Монголії та Східного Сибіру, яке розмовляло архаїчним діалектом пратюркської мови. Той факт, що ал-Хуварізмі уважав токуз-огузів за населення Східного Тюркського каганату, ал-Фаргані локалізував їх на південному сході території розселення тюрків, а в ал-Баттані даний етнонім узагалі відсутній, автор пояснює міграціями токуз-огузів та поступовою втратою ними своєї первісної етнічної назви у процесі асиміляції цих кочівників з іншими етнічними спільностями Центральної та Східної Азії.

Статья представляет попытку комплексного анализа этимологии и семантики этнонима «ат-турк», который содержится в сочинениях «астрономического» жанра арабской письменной традиции IX – начала Х веков. Выяснено, что данный этноним происходит от термина «türk-üt», который является сочетанием древнего тюркского имени прилагательного «türk» («сильный») и суффикса множественного числа «üt». Со временем названный этноним преобразовался в обозначение кочевого населения Алтая, Монголии и Восточной Сибири, которое разговаривало на архаичном диалекте пратюркского языка. Тот факт, что ал-Хуваризми считал токуз-огузов населением Восточного Тюркского каганата, ал-Фаргани локализовал их на юго-востоке территории расселения тюрок, а у ал-Баттани данный этноним вообще отсутствует, автор поясняет миграциями токуз-огузов и постепенной утратой ими своего изначального этнического названия в процессе ассимиляции этих кочевников другими этническими сообществами Центральной и Восточной Азии.

The article represents an attempt of complex analysis of the etymology and semantics of the ethnonym «at-Turk», which is contained in the writings of «astronomical» genre of Arabic literary tradition from IX to the beginning of the X century. It was found that this ethnonym is derived from the term «türk-üt», which is a combination of the ancient Turkic adjective «türk» («strong») and the plural suffix «üt». In course of time the ethnonym transformed into a symbol of nomadic population of Altai, Mongolia and Eastern Siberia, who spoke archaic dialect of old Turkic language. The fact that al-Huvarizmi considered, that Tokuz-Oguzes were a population of Eastern Turkic Kaganate, al-Fargani localized it in the southeast of the territory occupied by the Turks, and al-Battani had no contact about this ethnonym. The author explains this fact by migrations of Tokuz-Oguzes and the gradual loss of their original ethnic name in the process of assimilation of these nomads with other ethnic communities of Central and Eastern Asia.