Транзитивні суспільства, до яких відносять й Україну, прагнуть вибудувати власні моделі організації суспільних відносин. Вибір цієї моделі на таких перехідних (біфуркаційних) етапах стає принципово важливим для подальшої ...
В Україні політичне лідерство як питання політології не досліджувалося протягом усього радянського періоду її історії. І лише в часи державної незалежності проблема політичного лідерства опинилася в центрі уваги політичної ...
Автор робить спробу спрогнозувати розвиток такого державного інституту, як президентура після набрання чинності змін до Конституції України 2004 року. Прогнозуються основні можливі моделі розвитку цього інституту.
Автор визначає основні кофлітогенні чинники, спроможні за певних умов дестабілізувати етнополітичну ситуацію в Україні, взаємозв’язок між ними та співмірність за ступенем небезпеки.
Автор аналізує проблеми трансформації поняття „державний суверенітет”, поступове набуття Європейським Союзом атрибутів держави, особливості „державного суверенітету” в умовах інтеграції до наддержавних структур (зокрема - ...
Ідейно-політичні засади українського національного комунізму закладалися в середині ХІХ століття. В тогочасній суспільно-політичній думці викристалізувалося бачення українців як народності без власних панівних верств, а ...
У статті простежується процес підготовки проекту нового Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”. Висловлюється думка, що найближчим часом ухвалення Закону малоймовірне, оскільки конфлікт інтересів ...
Формування громадянської ідентичності – складний і
неоднозначний процес. Різні галузі науки, починаючи від психології,
соціальної психології, політології тощо, наголошують на
пріоритетності одних факторів на ...
У статті актуалізується проблема недостатнього розуміння серед української громадськості і політикуму суті опозиції як політичного інституту, що детермінується широким діапазоном її визначень в політичній науці й практиці. ...
Досвід розвитку України як суверенної держави засвідчує, що нова якість українського суспільства потребує належного критично-конструктивного дослідження досягнень і прорахунків політичної науки і практики. Не менш важливо ...
Дослідження проблем політичної мови набуває в Україні все більшої актуальності. Підвищення наукового інтересу до цього питання зумовлюється, в першу чергу, активізацією політичної діяльності і потребою вирішення практичних ...
На межі ХХ і ХХІ століть сталися фундаментальні зміни у сфері міжнародної безпеки. Світова спільнота зустрілася з принципово новими викликами й загрозами. У багатьох регіонах світу спостерігається міждержавне суперництво, ...
Автор аналізує кількісні і якісні характеристики політичної участі в сучасних концептуальних моделях демократії. Розглядаються популістська, колективістська, мажоритарна, консенсусна, співгромадська, елітарна, учасницька ...
Соціальне середовище посткомуністичної України виявилося малопридатним для формування сучасної багатопартійної системи. Відтак партії не виконують свого основного завдання: не акумулюють суспільні інтереси та не сприяють ...
Олександр Стронін (1826 – 1889 рр.), талановитий педагог, філософ, соціолог, просвітитель, одним із перших у другій половині ХІХ століття сприяв становленню вітчизняної „політики як науки”. Погляди О. Строніна, слід ...
Процеси глобалізації, які посилились останнім часом, не дозволяють дослідникові відійти від такого важливого питання, як багатоманітність систем політики й культури регіонального зразка. Це явище цінне тим, що дає можливість ...
У статті аналізуються нормативно-правові акти, що складають основу політико-правової бази концепції національних інтересів України. Пропонується авторське бачення концептуальних підходів до розуміння національних інтересів ...
Український центр політичного менеджменту спільно з Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі провів круглий стіл на тему „Політична еліта України: проблеми трансформації”. У його роботі ...
Таке явище, як політична культура, тією чи іншою мірою вчені досліджували з давніх часів (Платон, Аристотель, Ш. Монтеск’є, Н. Макіавелі та інші). Термін же ”політична культура” вперше вжив Й. Г. Гердер (XVIII ст.), проте ...