Обобщены результаты исследований биядерных комплексов меди (II) с ацилдигидразонами предельных дикарбоновых кислот. Показано, что в этих комплексах реализуются слабые антиферромагнитные спин-спиновые обменные взаимодействия между ионами меди, несмотря на большое расстояние между парамагнитными центрами (7—9 Å). Эти сверхобменные взаимодействия наиболее ярко проявляются в ЭПР-спектрах жидких растворов в виде семи линий сверхтонкой структуры от двух эквивалентных атомов меди. Проанализированы возможные механизмы передачи сверхобменных взаимодействий на большое расстояние в таких спейсерированных димерах.
Узагальнено результати дослідження біядерних комплексів купруму (ІІ) з ацилдигідразонами насичених дикарбонових кислот. Показано, що в цих комплексах реалізуються слабкі антиферомагнітні спінспінові обмінні взаємодії між йонами купруму, незважаючи на велику відстань між парамагнітними центрами (7—9 Å). Ці суперобмінні взаємодії найкраще проявляються в ЕПР-спектрах рідких розчинів як сім ліній надтонкої структури від двох еквівалентних атомів купруму. Аналізуються можливі механізми передачі суперобмінних взаємодій на велику відстань в таких спейсерованих димерах.
The results of investigations of spacered binuclear copper (II) complexes with acyldihydrazones of dicarboxylic acids are summarized. Weak antiferromagnetic spin-spin exchange interactions were found in these complexes in spite of large distance between the paramagnetic sites (7—9 Å). Such the superexchange interactions are best reflected in EPR spectra of liquid solutions in the form of seven-line hyperfine structure from two equivalent copper nuclei. The mechanisms responsible for long-distance superexchange interaction in such spacered dimers are considered.
