Технико-технологические исследования составов древних строительных растворов Софии Киевской – один из факторов датировки памятников архитектуры Древнего Киева Х–ХII вв.

Abstract

Отличительной чертой строительных растворов Софийского собора является наличие в нем «специального» заполнителя – обожженного лессового суглинка, который не имеет аналогии со структурой плинфы в кладке собора. Это характерно только для каменных сооружений Древнего Киева X–ХI в. и является дополнительным датирующим признаком для памятников, начиная с Десятинной церкви. Замыкают этот перечень Михайловская церковь Выдубицкого монастыря и церковь Спаса на Берестове. Однородный состав строительного раствора и фресковой штукатурки Софийского собора дает основание утверждать, что в строительстве всего объема собора – от центрального ядра и до наружных галерей – не было существенных перерывов во времени в течение І пол. XI в. Существенно отличаются от первоначальной кладки собора строительная технология в поздних пристройках XII в. – прокладках под аркбутаны, апсиде крещальни и пр. Следует отметить, что нет аналогии в составе фресковых штукатурок Софийского собора и образцов первичной фрески на кладке Х в. в раскопе Десятинной церкви.

Відмінною рисою будівельних розчинів Софійського собору є вміст у ньому «спеціального» заповнювача – випаленого лесового суглинку, який не має аналогії зі структурою плінфи в муруванні собору. Це притаманно тільки для кам’яних споруд Стародавнього Києва X–ХI ст. і є додатковою ознакою для датування пам’яток, починаючи з Десятинної церкви. Закінчують цей перелік Михайлівська церква Видубицького монастиря і церква Спаса на Берестові. Однорідний склад будівельного розчину і фрескового тиньку Софийского собору дають підстави стверджувати, що в будівництві всього об’єму собору – від центрального ядра до зовнішніх галерей – не було помітних перерв у часі протягом першої половини XI ст. Суттєво відрізняється від первісного мурування собору будівельна технологія в пізніх прибудовах XII ст. – прокладках під аркбутани, абсиді хрещальні й інших. Слід зазначити, що немає аналогії у складі фрескових тиньків Софійського собору і зразків первинної фрески на залишках мурування Х ст. у розкопі Десятинної церкви.

The distinguishing feature of build solutions of the Sofi a cathedral is a presence in him the «special » fi ller – burnt loess loam which does not have an analogy with the structure of plinpha in laying of cathedral. It is characteristic only for stone buildings of Ancient Kiev in the X–ХI centuries and is an additional dating sign for monuments, since the Tithe Church. Lock this list Mikhaylovskaya (St. Mikhael) Church of Vydubitchy Monastery and the Spas-on-Berestove Church. Homogeneous composition of a build solution and fresco plaster of the St. Sofi a Cathedral is given by foundation to assert that in building of all of volume of cathedral – from a central kernel and to the outward galleries – there were not substantial interruptions in time in a fl ow 2nd half of the XI century. Substantially differ from the primary laying of cathedral a build technology in late annexes of the XII century – the bases of arcbutans, to the apse of baptisterium etc. It should be noted that there is not an analogy in composition the fresco plasters of the St. Sofi a Cathedral and standards of primary fresco on laying of the X century in archeological excavations of the Tithe Church.