Вербальная репрезентация концептуальных детерминантов этикета в дискурсе (на примере прозы ХІХ века)

Abstract

Эмоциональные концепты не могут быть истолкованы классическим способом, т.к. каждый язык накладывает свою собственную классификацию на эмоциональный опыт человека. Список для лингвистической семантики должен включать понятийные примитивы, принадлежащие универсальному алфавиту человеческих мыслей и имеющие семантические эквиваленты во всех языках мира. Речевой этикет воспроизводится носителями языка интуитивно и не всегда совпадает в различных культурах. Вариативность концептов для каждой разновидности речевого этикета – фреймов – дифференцируется в зависимости от условий общения, национальности, пола, личных качеств коммуникантов.

Емоційні концепти не можуть бути розтлумаченім класичним шляхом, тому що кожна мова додає свою природну класифікацію до емоційного досвіду людини. Список для лінгвістичної семантики повинен мати понятійні примітиви, які належать до універсального алфавіту думок людини та мають еквіваленти в усіх мовах світу. Мовний етикет репродукується носіями мови інтуїтивно та не завжди однаковий у різних культурах. Варіативність концептів для кожного зразка мовного етикету-фреймов – відрізняється один від другого та залежить від умов спілкування, національності, статі та власних якостей комунікантів.

Emotional concepts can’t be interpreted in a classical way, because, every language puts its own classification on the emotional experience of any man. The list for the linguistic semantics should include the conceptual primitives, belonging to the universal alphabet of the human thoughts and having semantic equivalents in all the languages of the world. Speech etiquette is reproduced intuitively by the native speakers and doesn’t always coincide in different cultures. Variability of the concept for each pattern of the speech etiquette-frames – differentiates according to the conditions of communication, nationality, sex (gender), personal qualities of the communication.