Об’єктом дослідження є «мазепіана» М. Грушевського, а предметом – українсько-шведський альянс 1708-1709 років у інтерпретації вченого. Наукова новизна доробку
полягає в тому, що його метою є не реферування відповідних робіт М. Грушевського,
а їх аналіз у руслі проблематики теми.
У статті автор з’ясовує московську політику І. Мазепи до «Рубікону» 1708 року в
баченні М. Грушевського; розкриває чинники, котрі, на думку вченого, зумовили шведський зовнішньополітичний вибір Батурина та роль гетьмана в його конструюванні;
аналізує причини та обставини, котрі, згідно з аргументацією М. Грушевського, унеможливили успіх воєнно-політичного виступу козацького генералітету і запорожців
супроти імперської Московії; висвітлює погляди вченого на «Полтавську побіду» як
трагедію не лише українства, а й усеслов’янства; схарактеризовує й пояснює витоки
суперечливого ставлення дослідника до І. Мазепи як до особистості і як до козацького
керманича.
У статті окреслені основні підходи грушевськознавців у тлумаченні методології
найвидатнішого українського історика. Наукову актуальність і непроминальність
«мазепіани» М. Грушевського автор засвідчує порівнянням суджень і висновків ученого
з міркуваннями авторитетної сучасної дослідниці Т. Таїрової-Яковлевої, висловленими
нею у фундаментальних монографіях.
Обьект исследования – «мазепиана» М. Грушевского, а предмет – украинско-шведский альянс 1708-1709 годов в интерпретации ученого. Научная новизна состоит в том,
что цель исследования – не реферирование соответствующих работ М. Грушевского,
а их анализ в русле проблематики темы.
В статье автор раскрывает сущность московской политики И. Мазепы до «Руби-
кона» 1708 года в видении М. Грушевского; причины, которые, по убеждению ученого,
обусловили шведский внешнеполитический выбор Батурина и роль гетмана в его
конструировании; анализирует причины и обстоятельства, которые, в соответствии с аргументацией М. Грушевского, обусловили поражение военно-политического
выступления казацкого генералитета и запорожцев против имперской Московии; освещает взгляды ученого на «Полтавську побіду» как трагедию не только украинства, но
и всеславянства; характеризирует и объясняет истоки противоречивого отношения
исследователя к И. Мазепе как к личности и как к казацкому кормчему.
В статье очерчены основные подходы грушевсковедов в понимании методологии
выдающегося украинского историка. Научную актуальность и значимость «Мазепианы» М. Грушевского автор подтверждает сравнением суждений и выводов ученого
с размышлениями авторитетной современной исследовательницы Т. Таировой-Яковлевой, изложенными ею в фундаментальных монографиях.
The research object is «mazepiana» of М. Hrushevsky, and the object is Ukrainian-
Swedish alliance 1708-1709 in scientist‘s interpretation. The scientific novelty of work
is in that its aim is not a reviewing of corresponding works of М. Hrushevsky, but their
analysis in the course of the theme problematics.
In the article the author finds out Moscow policy of І. Mazepa before «Rubicon» in 1708
in М.Hrushevsky’s vision; exposes factors, that, in scientist’s opinion stipulate the Swedish
foreign-policy choice of Baturyn and hetman’s role in its constructing; analyses reasons
and circumstances that, according to the М. Hrushevsky’s argumentation, did impossible
success of military-political performance of the cossack general and Zaporozhian cossacks
against imperial Moscoviya; lights up the scientist‘s point of view to «Poltava victory»
as a tragedy of not only Ukrainian folk but also of all the Slavs; characterizes and explai
ns the sources of contradictory relation of researcher to І. Mazepa as to personality, and
as to the cossack steersman.
In the article the basic approaches of Hrushevsky experts’ in interpretation of methodology
of the most prominent Ukrainian historian are outlined. Scientific actuality and
importance of М. Hrushevsky’s»mazepiana» an author certifies comparing the judgements
and conclusions of scientist to reasoning of authoritative modern researcher Т.Tairova-
Yakovleva, expounded by her in fundamental monographs.