Анотація:
У статті розглянуто питання синхроніки й діахроніки. Результати спостереження й аналізу підтверджують думку про те, що не до всіх лексичних груп можна застосувати комплексний підхід. У таких семантичних категоріях, як енантіосемія, превалює синхронне дослідження, яке дає можливість окреслити межі енантіосемії, визначити семантичні типи, виявити умови і способи її реалізації та стверджувати, що саме на синхронному зрізі утворюється енантіосемічний смисл.