Стаття присвячена проблемі вираження концепту дитини на тлі морського обрамлення,
що оприявнюється в оповіданні для дітей представника української мариністичної традиції
Миколи Трублаїні. На сторінках оповідання максимально сконденсовано зображені стихії моря та
снігу, що звуковими та словесно-динамічними образами репрезентують усю складність існування
людини, тим більше дитини, у таких лютих умовах. Створивши певну модель оповідання,
М. Трублаїні зумів художньо реалізувати ідейний задум твору, показавши велич і красу морської
природи та місце в ній людини.
Статья посвящена проблеме выражения концепта ребенка на фоне морского
обрамления, что реализуется в рассказе для детей представителя украинской маринистической
традиции Николая Трублаини. На страницах рассказа максимально сконденсировано
изображены стихии моря и снега, которые звуковыми и словесно динамическими образами
убедительно передают всю сложность существования человека, тем более ребенка, в таких
свирепых условиях. Создав определенную модель рассказа, М. Трублаини сумел осуществить
идейный замысел художественного произведения, показав величие и красоту морской природы и
место в ней человека.
The article is devoted to the problem of expression of concept of child on a background the
marine framing that is realized in a story for children of representative of Ukrainian marine tradition
Mikola Trublaini. On the pages of the story elements of the sea and snow are depicted with the
maximum condensed, which clearly convey with sound and verbally dynamic images the complexity of
human existence, the more the child in such ferocious conditions. Created a model of the story, M. Trublaini was able to realize an ideological conception of artistic work, showing the greatness and
beauty of marine nature and place of human in it.