Стаття присвячена з'ясуванню питань, пов'язаних із проблемою існування кількох типів
раціональності та з наслідками практичного застосування методологічних рекомендацій
«постмодернізму» як підґрунтя для формування постнекласичної раціональності при
дослідженні об'єктів «постнекласичної» науки. У статті відстоюється положення про
принципову неможливість існування різних типів раціональності. Обґрунтовується теза
про актуальність традиційного розуміння наукової раціональності.
The paper is dedicated to clearing up of problems, bound with a problem of existence of several
types of rationality and with consequences of practical use of the methodological
recommendations of the postmodernity as a bases for forming postnonclassical rationality in
study the objects of postnonclassical science. In paper the position about principled impossibility
of existence several types of rationality is defended. The thesis about the urgency of traditional
understanding of scientific rationality is substantiated.