Мифологизация водной стихии в петербургском тексте русской литературы XIX века

Abstract

В статье рассматривается мифологизация водной стихии (наводнения) в петербургском тексте русской литературы ХIХ века. Прослеживается влияние фольклорной традиции, воспринимающей особенности петербургского климата и ландшафта, личность Петра I и построенный им город сквозь призму библейской эсхатологии. Выясняется пик тенденции к мифологизации, совпадающий с периодом формирования петербургского текста в 20–30-е годы ХХ века, что наиболее отразилось в творчестве А.С. Пушкина.

У статті розглядається міфологізація водної стихії (повені) в петербурзькому тексті російської літератури ХІХ століття. Простежується вплив фольклорної традиції, що сприймала особливості петербурзького клімату і ландшафту, особистість Петра І і побудоване ним місто крізь призму біблійської есхатології. З’ясовується пік тенденції до міфологізації, що припадає на період формування петербурзького тексту в 20–30-ті роки ХІХ століття, що найбільше відбилося в творчості О.С. Пушкіна.

The article focuses on the mythological conceptions of the natural element of water (specifically floods) in the St. Petersburg text of the Russian literature of the 19th century. A definite influence of folklore traditions can be traced within the text, which showing the characteristics of the St. Petersburg climate, landscape and the figure of Peter the 1st through the prism of biblical end-of-the-world ideas. The peak of the tendency towards mythologizing is revealed to coincide with the period of the formation of the St. Petersburg text, which can be seen most vividly in the works of Pushkin.