Музеї УРСР як засоби радянської ідеологічної політики у 70-ті роки ХХ ст

Abstract

У повоєнні роки в Україні створено низку музеїв. Ці заходи були покликані демонструвати турботу держави про збереження української історико-культурної спадщини. З державного бюджету на їх потреби виділялись значні кошти – відповідно концепція музеїв будувалась згідно з ідеологічною політикою. Необхідно було витіснити ознаки національної ідентичності радянськими цінностями. Це призвело до що того, що експозиції українських державних музеїв будувались так, щоб обмежити палітру розмаїття народної творчості, показати старовину архаїчним пережитком на тлі прогресивних соціалістичних здобутків.

В повоенные годы в Украине создан ряд музеев. Эти меры должны были демонстрировать заботу государства о сохранении украинского историко-культурного наследия. Из государственного бюджета на их нужды выделялись существенные средства – cоответственно концепция государственных музеев строилась согласно с идеологической политикой. Необходимо было вытеснить признаки национальной идентичности советскими ценностями. Это привело к тому, что экспозиции украинских государственных музеев строились так, чтобы ограничить богатство палитры народного творчества, показать старину архаическим пережитком на фоне прогрессивных социалистических достижений.

After the WWII, a number of museums were created. Through such actions, the State tried to display its concerns with preserving the Ukrainian historicocultural heritage. Since the museums were generously sponsored from the State budget their policies unavoidably reflected the dominant ideology. Ukrainian national identity was supposed to be replaced with the Socialist values. As a result, Ukrainian State museums consciously narrowed the richness of folk art in their exhibitions and presented the past as an archaic survival in the background of the progressive socialist achievements.