Элементы “технического” орнамента и проблема интерпретации декора керамики Триполья-Кукутени

Abstract

В статье рассматривается феномен “технического декора” на керамике – воспроизведения в орнаменте реликтовых деталей конструкции или текстуры поверхностей некерамических изделий. “Техническое” происхождение имеет и целая серия орнаментов керамики культуры Триполье-Кукутени. Воспроизведение текстуры и декора плетеных и тканых изделий характерно для орнаментов периода Триполье BI – Кукутени А, что связано с влиянием на Триполье культур Тиса и Петрешти. Широко распространено в Триполье-Кукутени и воспроизведение в виде орнамента ручек, утративших свое функциональное назначение, которые обычно трансформируются в мотивы в виде кругов. Исследование развития “технического орнамента” показывает частую несостоятельность фигуративных и “знаковых” его интерпретаций, но, с другой стороны, дает возможности для выявления путей эволюции композиций и элементов декора.

У статті розглядається феномен “технічного декору” на кераміці – відтворення в орнаменті реліктових деталей конструкції або текстури поверхонь некерамічних виробів. Вивчення “технічного орнаменту” грає важливу роль в археологічній типології. Численні “технічні орнаменти” представлені і в декорі посуду культури Трипілля-Кукутені. Так, відтворення текстури плетених виробів є характерним для орнаментів періоду Трипілля BI – Кукутені А. Воно, ймовірно, пов’язане з впливом на трипільський декор кераміки закарпатського неоліту (культури Тиса і Петрешті) і наочно ілюструє вплив на гончарство кошикоплетіння і текстильного виробництва. У Трипіллі-Кукутені було широко поширено й відтворення у вигляді орнаменту ручок, що втратили своє функціональне призначення. Ручки зазвичай трансформувалися у мотиви у вигляді концентричного або заштрихованого кола, кола з крапками тощо. Деякі з таких дериватів отримали назву “лицьовий мотив”, проте, його поява пов’язана зовсім не із зображенням “місяцеликої богині”, а з трансформаціями ручок, що перетворилися на декоративний елемент розпису. Дослідження розвитку “технічного орнаменту” показує часту неспроможність фігуративних і “знакових” його інтерпретацій, але, з іншого боку, дає можливості для виявлення шляхів еволюції композицій і елементів декору.

‘Technical ornament’ is a reproduction of relict details of constructions after disappearing of their links with technology and usage of some ware. The studies on ‘technical ornaments’ plays an important role in archaeological typology. Many “technical” elements also represents in sophisticated designs of Tripolye-Cucuteni culture. Derivations of texture of non-ceramic items (‘wattled’ designs) were widespread in Tripolye BI – Cucuteni A period as a sequence of influences of sub-carpatian Neolithic (possible Tisza or Petreshti cultures). It reflects the influence of basketry, weaveing and textile production on pottery making. Derivations of handles are also frequent in Tripolye-Cucuteni designs. Handles are commonly transformed to motives included concentric or crossed circles or dots. Some of such derivations named ‘face motives’. However, their origins do not link with the ‘face of moonlike goddess’ but with the transformation of handles and using of its derivations as decorative element. Such way, the studies on ‘technical design’ disclaim the figurative interpretations of variety of design elements, but give possibilities to retrace the authentic evolution of ornaments.]