Інтродукція рослин розглянута як цілеспрямований процес залучення нових культигенів і природних видів з метою збагачення рослинних ресурсів з подвійним кінцевим результатом – окультуренням і натуралізацією. На прикладі декількох ботанічних садів України підтверджений постулат інтродукції як процесу, що закінчується натуралізацією. Для будь-якого чужорідного виду необхідний певний час для адаптації до місцевих умов і надбання критичного обсягу гено- і фенотипічної мінливості, формування адаптаційних властивостей, що забезпечують його подальше спонтанне розповсюдження («ecological long-term effects of cultigens», «lag-phase»). Запропоновано створити у складі Ради ботанічних садів та дендропарків України комісію з фітоінвазій з методичними та інформаційними функціями.
Introduction of plants has been considered as a deliberate process of bringing new cultigens and natural species in order to enrich the plant resources with a dual final result – domestication and naturalization. The postulate of introduction as a process, which ends up with naturalization has been confirmed on the example of several botanical gardens of Ukraine. Any alien species needs time to adapt to local conditions, to evolve the crucial extent of geno- and phenotypic variability, and to develop adaptive traits, which, eventually, enable it to spread further spontaneously («ecological long-term effects of cultigens», «lag-phase»). It is proposed to establish a separate working commission on plant invasions within the Council of Botanical Gardens and Arboretums of Ukraine, which would hold methodical and information functions.
