Морфологический и гистохимический анализ трансформации слизистой оболочки артифициального илеального мочевого пузыря

Abstract

Морфологическое изучение механизмов трансформации слизистой оболочки кишечного резервуара с использованием современных иммуно­ и гистохимических методик выявило три морфологические фазы адаптации тонкокишечного эпителия – реактивновоспалительную, компенсаторно­защитную и атрофическую. Тонкокишечный мочевой резервуар сохраняет камбиальный аппарат, свойственный тонкокишечному фенотипу, с характерной этому органу активностью апоптоза и пролиферации, что свидетельствует о низкой степени риска опухолевой трансформации.

Морфологічне вивчення механізмів трансформації слизової оболонки кишкового резервуара з використанням сучасних імуно- і гістохімічних методик виявило три морфологічні фази адаптації тонкокишкового епітелію – реактивно-запальну, компенсаторно-захисну та атрофічну. Тонкокишковий сечовий резервуар зберігає камбіальний апарат, характерний для тонкокишкового фенотипу, з властивою цьому органу активністю апоптоза і проліферації, що свідчить про низький ступінь ризику пухлинної трансформації.

The performed morphologic study of transformation mechanisms of the intestinal reservoir mucous membrane using modern immunochemical and histochemical methods revealed three morphologic phases of enteric epithelium adaptation; reactive-inflammatory, compensatory-protective and atrophic. Enteric urinary reservoir preserves the cambial apparatus typical for the enteric phenotype with an inherent apoptosis activity and proliferation which confirms a low level of tumor transformation risk.