ДНК-ідентифікація сортів рису (Oryza sativa L.) української селекції

Abstract

За допомогою аналізу 25 SSR маркерів проведено оцінку генетичного різноманіття, диференціацію та ідентифікацію 11 сортів рису селекції Інституту рису УААН. Створено генетичні формули досліджених сортів за алельним складом 12 поліморфних мікросателітних локусів. UPGMA-кластерний аналіз із використанням генетичних дистанцій дозволив диференціювати сорти рису і показав, що українські сорти рису близькі між собою в генетичному відношенні. В цілому використання SSR маркерів виявилося ефективним інструментом для оцінки генетичного різноманіття та генотипування сортів рису української селекції.

С помощью 25 SSR локусов проведена оценка генетического разнообразия, дифференциация и идентификация 11 сортов риса Института риса НААН Украины. Созданы генетические формулы сортов согласно аллельному составу 12 полиморфных микросателлитных локусов. UPGMA кластерный анализ, основанный на генетических дистанциях, позволил дифференцировать сорта риса и показал генетическое подобие украинских сортов. В целом SSR анализ оказался эффективным инструментом для оценки генетического разнообразия и генотипирования сортов риса украинской селекции.

Genetic diversity of 11 rice varieties of the Institute of rice UAAS was assessed using a set of 25 SSR loci. Based on analyses of 12 polymorphic microsatillite loci the procedures for composing genetic formulas of varieties and their identification have been elaborated. UPGMA-cluster-analysis based on genetic distance coefficients clearly separated all the varieties into two groups, and showed that the Ukrainian rice varieties are closely related. Although the genetic diversity was low, SSRs proved to be an efficient tool in assessing the genetic diversity of rice genotypes.