Стаття присвячена осмисленню проблеми християнства як духовної універсалії та специфіці її об'єктивації в історичному процесі. У запропонованій розвідці увага зосереджується на загальних контурах співвідношення християнської ідеї та практики її втілення у
візантійській цивілізації.
In the article the problem of Christianity is comprehended as spiritual problem of universals and specific of its
objective consideration in a historical process. Attention is concentrated on the general contours of correlation of
Christian idea and practice of its embodiment in byzantine civilization.