Стаття присвячена категорії громадян, яка двічі зазнала репресій у повоєнний час за
одне й те саме діяння, яке в той час кваліфікувалося як злочин. На основі вивчення статистичних матеріалів картотеки реабілітованих осіб при Донецькій обласній держадміністрації, а також документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України автор
робить висновок про масштаби репресій стосовно цієї групи населення. Аналізуються також юридичні основи репресивних дій держави, робиться висновок про причини появи в
діяльності органів держбезпеки СРСР практики повторного засудження за "контрреволюційні злочини".
The article is devoted the category of citizens, which twice tested repressions in post-war time for a the same
crime. On the basis of study of statistical materials of card index of the rehabilitated persons at Donetsk state
administration, and also documents of a particular branch record office of security of Ukraine Service an author draws
conclusion about the scales of repressions in relation to this group of population. Legal bases of repressive actions
of the state are analysed in the article, and also drawn conclusion about reasons of appearance in activity of organs
state securities of the USSR of practice of the second conviction are for counter-revolutionary crimes.