Представлена разработанная авторами тактика восстановительных и реконструктивно−восстановительных операций на толстой кишке, основанная на использовании абсолютных и относительных противопоказаний к их выполнению. Применение данной тактики, методов прогнозирования и целенаправленной профилактики осложнений позволило увеличить количество восстановительных операций с 64,6 до 71,2 %, реконструктивно−восстановительных − с 16,8 до 25,7 %, улучшить функциональные результаты после реконструктивно−восстановительных операций, уменьшить частоту осложнений заживления межкишечных анастомозов и анатомо−функциональных конструкций, снизить послеоперационную летальность.
Подано розроблену авторами тактику відновних та реконструктивно−відновних операцій на товстій кишці, що ґрунтується на використанні абсолютних і відносних протипоказань до їх виконання. Застосування зазначеної тактики, методів прогнозування і цілеспрямованої профілактики ускладнень дало змогу збільшити кількість відновних операцій із 64,6 до 71,2 %, реконструктивно−відновних − з 16,8 до 25,7 %, покращити функціональні результати після реконструктивно−відновних операцій, зменшити частоту ускладнень загоєння міжкишкових анастомозів та анатомо−функціональних конструкцій, знизити післяопераційну летальність.
The authors present the original tactics of restorative and reconstructive−restorative operations on the large intestine based on the use of absolute and relative contraindications to them. The use of this tactics, methods of prognosis and purposeful prevention of complications allowed to increase the number of restorative operations from 64,6 to 71,2 %, reconstructive−restorative from 16,8 to 25,7 % as well as to improve the functional results after reconstructive−restorative operations, reduce the incidence of complications of interintestinal anastomosis healing and anatomical functional constructions, reduce post−operative death rate.