Представлены экспериментальные данные, полученные при сравнительной оценке влияния гипотермического и
низкотемпературного хранения на антиоксидантную активность экстрактов плаценты человека (ЭПЧ). Антиоксидантную
активность определяли по способности восстанавливать трехвалентное железо и ABTS+-радикал, хелатировать ионы железа, а
также по содержанию фенольных соединений. Показано, что при хранении ЭПЧ как в жидком азоте (–196°С), так и в морозильной
камере (–20°С) в течение 12 месяцев антиоксидантная активность образцов остается на высоком уровне, а в условиях гипотермии
(4°С) она сохраняется не более 7 дней.
Представлено експериментальні дані, отримані при порівняльній оцінці впливу гіпотермічного та низькотемпературного
зберігання на антиоксидантну активність екстрактів плаценти людини (ЕПЛ). Антиоксидантну активність визначали за здатністю
відновлювати тривалентне залізо та ABTS+-радикал, хелатувати іони заліза та за вмістом фенольних сполук. Показано, що за
умов зберігання ЕПЛ як у рідкому азоті (–196°С), так і у морозильній камері (–20°С) впродовж 12 місяців антиоксидантна
активність зразків залишається на високому рівні, у той час як в умовах гіпотермії (4°С) вона зберігається не більше 7 днів.
The experimental data, obtained under comparative evaluation of hypothermic and low temperature storage influence on human
placenta extract (HPE) antioxidant activity have been presented. Antioxidant activity was assessed by capacity to reduce the ferric
iron and ABTS+ radical, to chelate ferrous ions and by phenolic compound content. Twelve-month low temperature storage both in
liquid nitrogen (–196°С) as well as in freezing chamber (–20°С) has been shown to preserve HPE antioxidant activity at a high level
while during hypothermic storage (4°С) such an activity keeps up to 7 days.