Статтю присвячено розгляду комунікативного феномену мегатексту як структурної і змістової єдності основного тексту (роману, монографії, есе тощо) та допоміжних текстів, спрямованих на оптимізацію й поглиблення комунікації (епіграф, коментарі, передмова тощо). Аналізуються структура і функції мегатекстового цілого, особливості комунікативної діяльності адресантів та адресатів мегатексту, дотримання чи порушення їхніх комунікативних прав. Акцентується роль комунікативної компетенції в діяльності читача мегатексту.
Статья посвящена рассмотрению коммуникативного феномена мегатекста как структурного и смыслового единства основного текста (романа, монографии, эссе и т.п.) и вспомогательных текстов, направленных на оптимизацию и углубление коммуникации (эпиграф, комментарии, предисловие и т.п.). Анализируются структура и функции мегатекстового целого, особенности коммуникативной деятельности адресантов и адресатов мегатекста, соблюдение или нарушение их коммуникативных прав. Акцентируется роль коммуникативной компетенции в деятельности читателя мегатекста.
The article deals with the communicative phenomenon of megatext as a structural and meaning unity of a main text (novel, monograph, essay etc.) and auxiliary texts, aimed at optimizing and deepening communication (epigraph, commentaries, preface etc.).There have been analyzed the structure and functions of a megatext unity, peculiarities of a megatext addressers' and addressees' activity, preserving or breaking their communicative rights. The role of communicative competence in a megatext reader's activity is highlighted.